Оздоблення різних деревяних виробів.
Фарбування дерева.Шпаклювання
В залежності від якості поверхні під фарбування
підрозділяють на чотири категорії: 1) поверхні,
що не потребують шпаклівки; 2) облицьовані
деревинновилокнистими плитами, а також
на 15 % площини яких виконується замазування
тріщин та шпаклівка; 3) обштукатурені поверхні,
на 35 % площини яких необхідно виконувати
шпаклівку та замазування тріщин; 4) поверхні,
на яких по всій площині необхідно виконувати
ці операції.
підрозділяють на чотири категорії: 1) поверхні,
що не потребують шпаклівки; 2) облицьовані
деревинновилокнистими плитами, а також
на 15 % площини яких виконується замазування
тріщин та шпаклівка; 3) обштукатурені поверхні,
на 35 % площини яких необхідно виконувати
шпаклівку та замазування тріщин; 4) поверхні,
на яких по всій площині необхідно виконувати
ці операції.
До підготовчих операцій відносяться: загладжування
поверхні, розрізання тріщин, вирубання сучків
та засмолів, очищення поверхні, прооліфлення,
грунтування, підмазування, шпаклювання й шліфування.
поверхні, розрізання тріщин, вирубання сучків
та засмолів, очищення поверхні, прооліфлення,
грунтування, підмазування, шпаклювання й шліфування.
Згладжування може виконуватися при невеликих обсягах піщаним каменем або цеглиною, пемзою чи торцем куска деревини. Під час механізованого згладжування використовують універсальні затирально-шліфувальні машинки
Розрізання тріщин виконують одночасно з загладжуванням, або зразу після нього. Його виконують малярним ножем для штукатурки або металевим шпателем на глибину не менше, як 2 мм, таким чином, щоб потім їх можна було заповнити підмазочною пастою.
Сучки й засмоли вирубують в дерев'яних основах за допомогою напівкруглої стамески на глибину 2...3 мм. Потім їх місця замазують шпаклівкою.
Очищення поверхні від пилу виконують стиснутим повітрям або щітками. Якщо є дуже брудні або жирні плями, їх протирають ганчирками, сталевими щітками або лугами. Особливу увагу треба приділяти очищенню металевих поверхонь від іржі, для чого використовують щітки, шпателі, пневмоскребачки, шарошки. При великих площинах використовують піскоструменні апарати.
Грунтування — це попереднє фарбування рідким фарбувальним складом, що
забезпечує міцне з'єднання (зчеплення) з нею наступних фарбуючих складів. При підготовці поверхні під фарбування водними фарбуючими матеріалами
грунтування виконують декілька разів. Перший раз — перед частковою підмазкою окремих місць на очищеній і згладженій поверхні. В подальшому поверхні грунтують перед нанесенням кожного шару шпаклівки та перед самим фарбуванням.
Грунтування миловареним або галуновим складом виконують механізованим або ручним інструментом; мідно-купоросним складом — тільки вручну. При механізованому нанесенні використовують різноманітні розпорошувачі, при ручному — валики або щітки.
Підготування поверхонь під масляне фарбування виконують вручну шляхом прооліфлювання їх за допомогою щіток або валиків. При цьому в оліфу додають не більше 10 % пігменту. Для прооліфлювання використовують оліфу-оксоль, що висихає не більше, як за 24 години.
Передчасне фарбування або шпаклювання (до утворення міцної плівки) призводить до утворення пухирів і облуплювання покриття.
Підмазування — це заповнення шпакльовочним складом (підмазочними пастами) обгрунтованих розрізаних щілин в дерев'яних конструкціях, тріщин в штукатурці й пошкоджених місць на бетонних поверхнях. Підмазування виконується вручну дерев'яними, гумовими чи металевими шпателями.
Шпаклювання складається з нанесення шпаклівки на обгрунтовану поверхню рівномірним шаром завтовшки 0,5...2 мм з загладжуванням й зняттям надлишків. Під час поліпшеного й високоякісного фарбування використовуються ручні методи з суцільним нанесенням шпаклівки.
В цьому разі також можливе механізоване нанесення шпаклювального складу; до механічних шпателів склад подається стиснутим повітрям. Повітряне розпорошення виконується за допомогою звичайної фарбувальної установки. Можливе використання вудок, пістолетів-розпорошувачів.
Шпаклювання може виконуватися один або декілька разів в залежності від якості фарбувального покриття.
Шліфування — це процес згладжування поверхні. Його виконують слідом за кожним процесом підмазування чи шпаклювання, а деінде й після грунтування та нанесення першого шару фарбування.
Інколи після затвердіння верхнього фарбованого шару виконують остаточне опоряджування пофарбованих поверхонь.
При декоративно-художньому опорядженні поверхні виконують альфрейні роботи, під якими розуміють набризк, накатку, туповку, торцювання, опорядження по трафарету, обробляння під цінні породи деревини, шовк, мармур тощо.
Набризк — нанесення на поверхню бризок різних кольорів. На поверхню фарбу наносять трафаретним жорстким ручником або спеціальною машинкою.
Накатка — виконується візерунковим валиком по фарбованій поверхні шляхом «закатування» товстого шару фактурою шпаклівки. Шар фактури має бути міцним, не відставати від основи, не мати тріщин, слабких місць тощо.
Туповка — нанесення плям різних по формі та розмірам. Виконують губкою або гумовим валиком.
Торцювання — надає пофарбованій поверхні матовий шорсткий вигляд. При масляному та синтетичному фарбуванні використовують щітки з короткою жорсткою щітиною, а при клейовій та водоемульсійній — з більш довгою та м'якою щітиною.
Оброблення під цінні породи дерева виконують замість облицювання природним декоративним шпоном. Оброблення ведуть за допомогою гумових гребенів з крупними або дрібними зубцями.
Декоративне лакування під шовк чи мармур виконують за два рази методом повітряного розпилювання фарбуючих складів різних кольорів. Перший шар лакового покриття шліфують пемзовим порошком. Поверхні на лакових або водно-клейових складах вкривають золотом або бронзою по ретельно підготовленій поверхні з наступним покриттям захисним шаром безколірного лаку.
Флейцювання — розгладжування свіжофарбованої поверхні плоскою щіткою. Виконують під час масляного фарбування фарбами з підвищеною в'язкістю. Плоска щітка — флейц — забезпечує гладку поверхню без слідів щітини.
Фактурне оброблення — оброблення свіжовкладеного шару шпаклівки. Склад наносять на поверхню щітками, шпателем або пістолетом-розпилювачем. В якості наповнювача використовують мелену крейду, зв'язуючим може бути емульсія ПВА.
Декоративне масляно-піщане фарбування (під сукно, оксамит тощо)
використовують при обробленні фойє, залів театрів та кінотеатрів, ресторанів тощо. Оброблення виконують таким чином:
—спочатку поверхню оброблюють, як під поліпшене масляне фарбування;
—присипку піщаного шару виконують зразу після нанесення фарби, що
оброблена торцьовкою; нанесення виконують за допомогою піскоструминного апарату. Тиск повітря — 0,15...0,2 МПа. Насадку треба тримати на відстані 50...80 см від поверхні, що оброблюється, під невеликим кутом.
Вузькими смугами фарби — фільонками — розмежовують декоративні лінії стиків поверхонь, пофарбованих в різні кольори. Фільонки тягнуть фільончастою щіткою по лінійці або маячній лінії, набитої шнурком, натертим крейдою.
На межі двох масляних фарбувань фільонку виконують масляною фарбою; на межі масляної та клейової фарби — клейовою фарбою; на межі двох синтетичних фарб — синтетичною фарбою тощо. Фільонки повинні мати однакову величину на всьому протязі без видимих стиків та скривлень.
Виготовлення декоративного свічника
http://jak-zrobyty.pp.ua/5407-deyi-svchnikv-zrobi-sam-svoyimi-rukami.html
Харківщина 8 клас
Огляд архітектурних пам'яток
Екскурсія Харковом
Немає коментарів:
Дописати коментар